8 травня 2021 року
Шлях Кобзаря 160 років тому.....
8.05.1861 – початок останньої мандрівки Тараса Шевченка в Україну. Після раптової смерті тіло Шевченка три дні перебувало у храмі Академії мистецтв, після чого, 12 березня було захоронене на Смоленському цвинтарі Санкт-Петербурга. На початку травня Михайлові Лазаревському вдалось отримати дозвіл на перевезення праху на Батьківщину то ж 8 травня домовину викопали, перенесли через усе місто та залізницею перевезли до Москви, а відтак поштовим трактом спеціальними ресорними дорогами до Києва. 19 травня кияни прощались з поетом в храмі Різдва Христового на Подолі та початково мали намір поховати його в столиці. Проте Григорій Честахівський переконав родичів та городян сповнити волю Тараса про «тихе пристанище і спокій коло Канева». 20 травня на пароплаві «Кременчук» останки перевезено до Канева. Знову ж, рідня Шевченка хотіла поховати Тараса біля стін місцевого собору, проте і тут Г. Честахівський змушений був наполягати на волі померлого: «Якби воно добре не було, то все тільки по-нашому, а ми давайте добре робить по-Тарасовому, як бажала його душа безсмертна». 22 травня після відспівування в Успенському соборі домовину поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою, «замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся із далекого краю до свого дому». Всю дорогу встелили зеленим віттям, попереду несли портрет Кобзаря та й поховали Батька і великого Пророка України як Гетьмана на Чернечій горі, де колись був старий козацький цвинтар і де поховані гетьмани Іван Підкова, Яків Шах, Самійло Кішка.
Немає коментарів:
Дописати коментар