середу, 21 липня 2021 р.



26 березня 2021 року

СИМВОЛ НЕСКОРЕНОГО РУХУ




26 березня 1951 року минає 70 років від дня народження, світлої пам'яті, українського поета, прозаїка, публіциста, літературознавеця, правозахисника, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка за збірку поезій «Тривалий рваний зойк».Учасника «росохацької групи», міжнародного ПЕН-клубу, Української Гельсінської спілки СТЕПАНА САПЕЛЯКА.
ПЕЙЗАЖ ІЗ МАТІР'Ю
(Пречистої Покрови)
І терном святим, і осіннім сутінням,
У тім безіменні і в тім сповитті...
Виспівую, мамо, цим Словом сумління
Жалю Благовіст лантушком самоти.
Виспівую Слово на зморене серце,
На суще тривання, творяще зорю
Земної офіри — стернавленим скерцо...
Життя чорнополлям щоденним вторю.
І де перевал?.. Мамо, світ у отруті,
І пісня зніміла в чаду і золі...
А півники сині висмоктують трутні,
Лиш барви купавини ще золоті.
Купавини, мамо, святі й непорушні,
Цвітуть поміж нас на опахчення нам.
І хай їхнє віно, хай плеса довкружжям
На Ваш Хризоліт нащастять щедрувань.
Хай кожна зоря і русалка, й рослина
Тріпочуть вітрильцем летюче життя.
А дари осінні із персня калини
Прийміть цих цимбалів чуття-почуття.
В озвученім Слові, моєму, матусю,
В терцині терпцю і нестерпного терпцю.
У цей пізньоцвіт я до Вас озовуся,
Озвуся на вість, осяянную серцем.
І терном святим, і осіннім сутінням
У тім безіменні і в тім сповитті
Простіть мені, мамо, перстінцем сумління
Пейзаж Покрови в багрецю золотім...




Немає коментарів:

Дописати коментар