24 жовтня 1901 року у селі Денисові Тернопільської області народився Шарик Михайло Теодорович - український письменник, летун УГА, видатний культурно-політичний діяч.
Отримав міцне християнське та національне виховання завдяки своїй родині та місцевим вчителям. У рідному селі успішно закінчив початкову та доповнюючу школу, захоплювався поезією, сам писав вірші.У 1918 році Михайло Шарик добровольцем вступив до Української Галицької Армії (УГА). З листопада 1918 року був кулеметником 1-ого Подільського полку ім. Симона Петлюри в Тернополі, а згодом кулеметником 1-ї бойової летунської сотні Українського летунського полку УГА під командуванням Петра Франка. В Українській летунській армії Михайло Шарик прослужив від її початку і до кінця існування.
У післявоєнний період М. Шарик належав до УВО, служив у польській армії, вів активну підпільну роботу проти окупаційного польського режиму. У 1926 році був змушений виїхати в еміграцію до Канади, щоб не стати жертвою польської репресивної машини. Одразу по приїзді в канадське місто Едмонтон, Михайло Шарик активно включився в суспільно-громадське життя. Був співорганізатором і засновником української стрілецької громади, видавництва «Новий шлях» і засновником ОУН, де виконував обов’язки крайового організатора. Під час Другої світової війни служив у канадській армії.
Про події Першої світової війни Михайло Шарик вдало описує у книзі «Діти війни», що вийшла у трьох томах.
Немає коментарів:
Дописати коментар