Бібліотека-музей "Літературне Тернопілля"

ВОЛОДИМИР ГЖИЦЬКИЙ - БЛИСКУЧИЙ БЕЛЕТРИСТ

15 жовтня 1895 р. в с. Острівець, Теребовлянського району, в сім’ї вчителя народився Володимир Гжицький - український письменник, публіцист, перекладач, мемуарист.

Вчився у Тернопільській українській гімназії. Війна 1914 р. перервала навчання, закінчив гімназію у 1917 р.
В. Гжицький воював в Українській Галицькій Армії – у чині поручника.
Перейшов Збруч, добрався у 1919 р. до Харкова. Там працював на різних роботах – робітником у млині, розносив газети і т. ін. Вчився в інституті сільського господарства. Був членом Спілки селянських письменників “Плуг”, потім, як виходець з Галичини, – організації “Західна Україна”. В. Гжицький починав як поет і драматург. І все ж найбільше його талант розкрився як прозаїка.
Жахливий рік Голодомору – 1933р. – виявився переломним і в житті Володимира Гжицького: безпідставний арешт став початком страдницького шляху політичного в’язня.
Роман “Чорне озеро” ліг на терези, коли “трійка” вирішувала його долю, ліг разом з біографічними даними письменника – походження з Галичини, участь в УГА і т. ін.
Писав В. Гжицький і мемуари про літературно-мистецьке життя 20-х років, про колег по перу. Був перекладачем.
Це письменник із покаліченою сталінщиною долею, із тих, які зазнали жахів північних таборів, але дивом залишилися живим. Був заарештований 38-літнім, змогу дістатися на Україну отримав, коли мав уже шістдесят один рік.
Помер письменник 19 грудня 1973 р. у Львові. Реабілітований.