30 жовтня 2020 року
СТАНІСЛАВ ДНІСТРЯНСЬКИЙ - АВТОР КОНСТИТУЦІЇ ЗУНР
13 ЛИСТОПАДА 2020 РОКУ МИНАЄ 150 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО-ПРАВНИКА І ПОЛІТИЧНОГО ДІЯЧА, АВТОРА ПРОЕКТУ КОНСТИТУЦІЇ ЗУНР, ДІЙСНОГО ЧЛЕНА НТШ, АКАДЕМІКА ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК, УРОДЖЕНЦЯ м.ТЕРНОПІЛЬ СТАНІСЛАВА ДНІСТРЯНСЬКОГО
Станіслав Дністрянський народився 13 листопада 1870 р. в Тернополі у сім'ї першого директора місцевої чоловічої учительської семінарії, д-ра Северина Дністрянського (1839, Озеряни—1899).
Закінчив чотири класи Тернопільської чоловічої учительської семінарії. Навчався у Тернопільській гімназії (зокрема, в 1887 році був учнем VIIa класу), яку закінчив з відзнакою 1888 року Того ж року вступив на правничий факультет Віденського університету, після закінчення якого у 1893 році продовжив освіту в університетах Берліна і Лейпцига.
З 1901 по 1918 роки був професором австрійського цивільного права у Львівському університеті. Тут С. Дністрянський розгортає широку наукову діяльність. Очолює юридично-статистичну комісію Наукового товариства імені Т. Шевченка, з 1901 року редагує «Часопис правничий і економічний», публікує статті на юридичні теми і рецензії в українській, польській і німецькій пресі.
У 1901—1913 роках опублікував трьома мовами понад 12 новаторських правових праць, зокрема: «Чоловік і його потреби в правовій системі», «Реформа виборчого права в Австрії», «Звичаєве право і соціальні зв'язки» та інші.
У 1907 і 1911 роках його було обрано від округу № 62 (Рава Руська — Угнів — Немирів — Яворів — Краківець — Жовква — Куликів — Белз — Янів) депутатом до Райхсрату Цислейтанії, в 1918-1919 рр. був членом УНРади.
З 1919 року перебував в еміграції. Був одним із засновників Українського вільного університету в Празі, першим деканом факультету права і політичних наук (1921), ректором (1921—1922) і проректором (1923, 1933—1935) цього навчального закладу. Водночас працював у Німецькому університеті у Празі (1929—1933) та празькій Вільній школі політичних наук (1928—1930), співробітничав з Українською господарчою академією в Подєбрадах і Українським науковим інститутом у Берліні. У 1927 р. заочно обраний дійсним членом Всеукраїнської академії наук по кафедрі цивільного права і політики, але не зміг переїхати в Київ для реальної праці в Академії через труднощі з відповідним дозволом від польської влади, під юрисдикцією якої перебували в той час західноукраїнці. У 1932 році після виходу з польського громадянства дістав чехословацьке громадянство, проте тепер переїзду завадила репресивна політика радянської влади щодо української інтелігенції. У 1933 році після перенесення двох інфарктів відмовився від викладацької праці та активної громадської діяльності і переселився до Ужгорода, де збирався зайнятися адвокатською практикою і дослідженням звичаєвого права Закарпатської України. Помер Станіслав Дністрянський в Ужгороді 5 травня 1935 року після однієї з публічних лекцій від серцевого нападу.
Дружина — піаністка, педагог Софія з Рудницьких (24 жовтня 1882, Тернопіль- 9 лютого 1956, Вейпрти, Чехія), сестра вченого-географа Стефана Рудницького, письменника Юліана Опільського (псевдонім Юрія Рудницького).
Дністрянський є автором понад 50 фундаментальних монографічних досліджень і численних наукових статей українською, польською, чеською і французькою мовами з теорії держави і права, філософії права, конституційного, сімейного (за визначенням вченого — родинного) та цивільного права.
1920 року написав проект конституції для ЗУНР.
Він розробив основи правової держави, зокрема правління республіки, заклав основи української політології.
 |
Будинок, у якому народився С.Дністрянський м.Тернопіль |
 |
| С.Дністрянський |
 |
| Софія Дністрянська (Рудницька) - дружина С.Дністрянського |
Немає коментарів:
Дописати коментар