понеділок, 30 листопада 2020 р.

29 листопада 2020 року 

СПІВЕЦЬ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА


ОЛЕКСІ СТОРОЖЕНКУ - 215 РОКІВ!

Олекса Петрович Стороженко, талановитий український письменник, народився в селі Лисогори на Чернігівщині.
Його родина з дрібних поміщиків, що належали до старовинного козацького роду. Дитячі роки письменника минули в містечку Великі Будища на Полтавщині, де він одержав домашню освіту.
Українська творча спадщина О.Стороженка в жанрі оповідання охоплює зображення побуту, звичаїв, повір‘їв українського селянства, героїчних сторінок козацької вольниці,пов‘язаних з останнім періодом існування Запорізької Січі, з народно-визвольним рухом Коліївщини, з образами колишніх січовиків


 28 листопада 2020 року

 ГОЛОДОМОР -

 ПОМСТА ЗАСВОБОДУ

Голодомору сльози і могили...
І перед ними ми в боргу завжди
За тих, що крихти хліба не доїли
І не допили чистої води...
.

                  ДО ДНЯ ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ В УКРАЇНІ                           В БІБЛІОТЕЦІ-МУЗЕЇ "ЛІТЕРАТУРНЕ ТЕРНОПІЛЛЯ" 
ВІДКРИТО КНИЖКОВУ ВИСТАВКУ 

вівторок, 17 листопада 2020 р.

 21 листопада 2020 року


21 ЛИСТОПАДА 2020 РОКУ - В УКРАЇНІ ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ!


ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ - ОДНЕ ЗІ ЗНАКОВИХ СВЯТ У НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. ВСТАНОВЛЕНЕ ВОНО НА ЧЕСТЬ ДВОХ ЗНАМЕНИТИХ І ДОЛЕНОСНИХ ПОДІЙ, ЯКІ ВІДБУЛИСЯ В УКРАЇНІ - ПОМАРАНЧЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 2004  РОКУ ТА РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ 2013 РОКУ









пʼятницю, 13 листопада 2020 р.

 17 вересня 2020 року

 ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ!



17 ЛИСТОПАДА 2020 РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 50 РОКІВ 

З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВІДОМОГО СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА 

АНДРІЯ КОКОТЮХИ




Андрій Кокотюха — український письменник, якого називають засновником українського готичного детективу. Багаторазовий переможець конкурсу Коронація слова, Вибір видавців Гранд Коронації-2010. Золотий письменник України (2012). 

Андрій Кокотюха — відомий український письменник і сценарист. В дитинстві мріяв працювати у бібліотеці. Пише романи, детективи, дитячі історії тощо. Вважає себе «російськомовним письменником, що пише двома мовами». Багаторазовий лауреат низки літературних премій, зокрема: «Коронація слова» в номінації «роман», «кіносценарій» та спеціальна відзнака «вибір видавців». За повість «Шлюбні ігрища жаб» отримав нагороду від видавництва «Смолоскип».

Плідно працює кіноіндустрії. Брав участь у написані сценарії до таких проектів як «Сніданок з 1+1», «Голос країни-2», «Сімейний суд». Такі романи як «Легенда про безголового», «Тупик для втікача або гра з вогнем», «Повзе змія», «Червоний» було екранізовано. Андрій Кокотюха адаптовував для телеекранів такі успішні проекти як «Століття Якова» та «Сувенір з Одеси».

Твори Андрія Кокотюхи завжди вражають захопливим сюжетом та динамікою. Крім того автор пише не тільки дорослу літературу. Книги для дітей Андрія Кокотюхи побачили світ у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Це серія детективних історій про пригоди Данила, Богдана та Льонки, а також їх невгамовного страуса. Автор співпрацює з багатьма відомими українськими видавництвами, такими як: « Клуб сімейного дозвілля», «Віват», « Нора-Друк», «Фоліо», «Богдан». Автор у творчому доробку має декілька серій книг: «Повстанська трилогія», « Вигнанець» тощо. Видавництво «Фоліо» видало серії «ретророман» та «TeenBookTo». Сьогодні творчий доробок автора перевищу два десятка книг, більшість з яких стали широко знайомими українському читачу. 














 9 листопада 2020 року

НАСТРОЄНИЙ ЖИТТЯМ ЯК СКРИПКА

4 ЛИСТОПАДА 1872 РОКУ НАРОДИВСЯ ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ, ПИСЬМЕННИК, ВЧЕНИЙ, КРИТИК, ВИДАВЕЦЬ, ПУБЛІЦИСТ, ПЕДАГОГ, 
ХУДОЖНИК, МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ, 
КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНІЙ І ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ
БОГДАН ЛЕПКИЙ

Покинь на хвилю торг життя - а духа
Скріпи у собі та зніми угору!
Народе мій! Се я тобі говорю,
А в кого серце й розум є - най слуха.

Зривається велика завірюха
Над нашим домом. З ящика Пандори 
Посиплються на тебе злидні-горе,
Потопа злоби, а добра посуха.

Та ти кріпись і не теряй надії.
Се бій найтяжчий, та, може, послідній,
Проклятий буде той, хто в бою вмліє,

Проклятий і життя правдивого не гідний!
Кріпіться в горю та ідіть на бої
Не як недолітки, лиш як мужі-герої!


Народився 9 листопада 1872 року на хуторі Кривенькім, що на Тернопільщині, в сім’ї священика Сильвестра Лепкого (літературний псевдонім Марко Мурава). Хрещений 9 листопада того ж року в с. Крегулець Гусятинського району.

З шести років малий Богдан жив у Бережанах, у діда Михайла Глібовицького (1814-1887), священика, віце— маршалка Бережанського повіту. Основи знань юнак отримав у Бережанській гімназії (1883 — 1891). З дитячих літ Бережани, згадував письменник, стали "найкращим для нього містом у світі". Після закінчення гімназії у 1891 вступив до Віденської Академії мистецтв, щоб здобути малярську освіту, але згодом, через три місяці переводиться на філософський факультет.

Туга за Батьківщиною спонукала Лепкого перейти до Львівського університету, де він поринув в українську культурну стихію. Кількарічне навчання у Львівському університеті (1892 — 1895), по закінченні якого працює вчителем-суплентом в Бережанській гімназії (1895 — 1899). Займається творчою діяльністю. Одне за одним Уявляються його перші оповідання: "Дідусь", "Нездала п’ятка", "Над ставом", "Гусій" та ін.

1899 р. — виїзд до Кракова, де він розпочав свою викладацьку (педагогічну) діяльність в гімназіях ім. Яна Собєского, св. Яцка та св. Анни, читав лекції з української мови та літератури. Згодом отримав посаду лектора в Ягелонському університеті. У Кракові Б. Лепкий створив своєрідний український центр у польському літературному середовищі.

Події першої світової війни привели Б. Лепкого з сім’єю до Німеччини. У незвичайних умовах почалась його напружена праця, як громадського діяча в антицарському "Союзі

Визволення України". З 1915р. працював на просвітницькій роботі в таборах для військовополонених солдатів царської армії, спочатку в Фрайштаті, а потім у Раштаті біля Бадена (викладав історію літератури). З 1916 — просвітницька праця у таборі Вецляру, де Лепкий провадив малярську школу.

Влітку 1917р. відвідав Львів, Бережани, могилу батька о. С. Лепкого в селі Жуків, побачився з рідним братом, січовим стрільцем Левом Лепким.

Наприкінці 1925 р. Лепкий повернувся де Кракова і знову працює в університеті, де його іменовано доцентом, керівником кафедри української літератури, пізніше — професором

Ягелонського університету (1932).

Друга світова війна розпочалася, коли Б. Лепкий зі своєю сім’єю перебував на
відпочинку у Черче. 23 вересня 1939 року вони повертаються до Кракова (Польща). Останні роки життя були найтяжчі, затьмарені фашистською окупацією. Краківський університет було закрито, Лепкий залишився без роботи, без пенсії, що спричинило матеріальну скруту. Проте літературну працю він не покинув: написав книжку мемуарів "Бережани" — третю частину "Казки мойого життя", яку він не закінчив, повість "Крутіж", чимало віршів; перекладав з української на німецьку, дописував до українських журналів. "Краківських вістей".

21 липня 1941 р. Б. Лепкий помер. Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові (Польща).

понеділок, 9 листопада 2020 р.

 9 листопада 2020 року

                      "О МОВО ВКРАЇНСЬКА!                                                                                     ХТО ЛЮБИТЬ ЇЇ,                                                                               ТОЙ ЛЮБИТЬ МОЮ УКРАЇНУ!"                                                                                В.СОСЮРА

З СВЯТОМ, РІДНА МОВО!
                     Сьогодні, 9 листопада – День української писемності та мови,                        який ми святкуємо з 1997 року. Встановлений він указом президента України на підтримку ініціативи громадських організацій у день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця